Борошниста роса розвивається на всіх сортах, а особливо на групі сортів, похідних від Джонатану. Розвитку хвороби сприяє суха й жарка погода з низькою вологістю повітря. Борошниста роса уражує спочатку кінцівки молодих пагонів, що викликає зменшення їх приросту, деформацію, зменшення зимостійкості і зрештою всихання.
Опис і небезпека захворювання
Перші ознаки хвороби з’являються рано навесні при розпусканні бруньок і формуванні молодих листків. Пізніше на листках (переважно з нижнього боку) і черешках утворюється сірувато-білий наліт, який згодом стає рудуватим. При ураженні суцвіть на пелюстках, чашолистиках і квітконіжках з’являється рясний білий наліт. Уражені листки деформуються, закручуються краями вниз, листкові пластинки стають крихкими, засихають і обпадають. Верхівки уражених пагонів відмирають. На плодах білий наліт швидко зникає і на поверхні залишається “іржава сіточка”.
Уражені суцвіття борошнистою росою порівняно із здоровими відстають у розвитку на 4-6 днів.
Збудником борошнистої роси яблуні є сумчастий гриб Podosphaera leucotricha Salm, який належить до родини Erysiphaceae. Крім яблуні, він інколи уражує грушу. P. leucotricha утворює поверхневу грибницю, що прикріпляється до органів рослин апресоріями, від яких всередину тканини проникають гаусторії. На грибниці навесні і влітку розвивається конідіальне спороношення й формується сумчаста стадія — клейстотеції з сумками і сумкоспорами. Конідіальне спороношення складається з одноклітинних еліптичних конідій, 28-30 х 12 мкм, що розміщуються ланцюжками по 6-9 шт. на безбарвних, циліндричних конідієносцях.
Початок захворювання
Вперше конідії з’являються на початку фази відокремлення пуп’янків. Посилюється конідіальне спороношення з розвитком молодих листків і качанів. За допомогою конідій гриб швидко поширюється, заражаючи молоді органи. Інкубаційний період від моменту зараження до появи нового грибного нальоту з конідіями становить 4-10 діб і залежить від температури та особливостей розвитку рослини-живителя.
Помічено, що в жарку, посушливу погоду загальний стан рослин погіршується, знижується їхня стійкість до борошнистої роси. Клейстотеції збудника розвиваються дещо пізніше, ніж конідії, але частіше на молодих пагонах і черешках листків. Вони темно-коричневі, кулясті, 75-100 мкм у діаметрі, мають придатки двох типів: одні на верхівці (їх 3-12), розгалужені, 150-180 мкм довжиною, інші розміщуються біля основи клейстотецію, короткі, звивисті.
У кожному клейстотеції формується одна сумка з восьмома сумкоспорами. Сумки еліптичні, 55-70 х 45-50 мкм, з сумкоспорами одноклітинні, 22-26 х 12-14 мкм. Сумчаста стадія гриба в розвитку інфекції великої ролі не відіграє, оскільки до весни клейстотеції можуть руйнуватись під впливом інших мікроорганізмів. Зберігається патоген протягом зими тільки грибницею у подушках і бруньках, тому саме на них навесні виявляють перше конідіальне спороношення.
Борошниста роса завдає великої шкоди. Уражені листки недорозвиваються, швидко обпадають, а пагони відстають у рості, їхні верхівки часто засихають. Хворі суцвіття плодів не утворюють, а сформовані зав’язі швидко обсипаються. Хвороба може знизити врожай яблук на 30-50%.
Багато дослідників вважають, що борошниста роса знижує зимостійкість дерев. Насамперед, гинуть уражені пагони і заражені бруньки. При цьому гине і грибниця P.leucotricha, чим пояснюється згасання інфекції після суворої зими.
Профілактика захворювання
Для профілактики і захисту від даного захворювання проводять триразове обприскування фунгіцидами або бордоською рідиною.
Ранньою весною, до розпускання бруньок обприскування проводять 1%-ним розчином ДНОКу (1 раз на 3 роки).
Також з метою профілактики борошнистої роси в садах необхідно використовувати сірку. Це може бути препарат на основі сірки Тіовіт® Джет (цей препарат призначений також і для боротьби з кліщами ).
Засоби захисту
В основі захисту яблуні від борошнистої роси лежить комплекс агротехнічних, хімічних і селекційних заходів.
Агротехнічні заходи:
- Не варто садити дерева близько один до одного, щоб уникнути загущення посадок.
- Зрізання уражених пагонів як під час зимового обрізування, так і навесні, після розпускання бруньок і наприкінці цвітіння, коли уражені хворобою органи стають добре помітними.
- Уражені хворобою та зрізані гілки обов’язково слід знищувати.
- Не можна допускати різкого зниження вологості грунту в садах.
- Підживлення дерев калійними і фосфорними добривами в значній мірі підвищує опірність захворюванню, а ось – азотистими добривами підвищує ризик інфікування, особливо в період бутонізації.
Хімічні заходи:
Збудник борошнистої роси зимує на рослинних рештках і уражених частинах рослин. При перших проявах ураження рослин хворобою можна застосувати препарат Топаз® .
Обприскування препаратом Хорус® двічі до цвітіння, після цвітіння — сумішшю препаратів Хорус® та Скор® , діючою речовиною якого є дифеноконазол (250 г/л). Під час обприскування препарат поглинається листками, має захисну та лікувальну дії.
За умови використання препарату з профілактичною метою тривалість дії становить 6-7, а з лікувальною – 4-5 днів.
Скор® застосовується не тільки проти борошнистої роси, а й проти парші, альтернаріозу, кучерявості листя персика. Окрім захисної дії, препарат позитивно впливає на рослину (збільшує площу листової поверхні, довжину пагонів та кількість листя), забезпечує закладку врожаю на майбутній рік.
Крім перерахованих вище препаратів, для запобігання ураження молодих листків та пагонів, можна застосовувати такі хімічні препарати:
- Стробі – фунгіцид локально-системний з широким спектром дії.
- Фітал – системний фунгіцид класу похідних фосфористої кислоти.
- Циделі – двокомпонентний системний препарат для захисту насаджень яблуні від комплексу хвороб (парші, борошнистої роси) з лікувальним ефектом.
- Шавіт – високоефективний контактно-системний фунгіцид широкого спектра дії.
Селекційні заходи:
Імунних до борошнистої роси сортів яблуні немає. Всі вони більше або менше уражуються збудником. Особливо сильно хворіють такі високоцінні сорти, як Ренет Симиренка, Джонатан, Кальвіль сніговий та ін. Менше уражуються Ренет шампанський, Старкінг, Шефран літній та ін.
