Виноградарство – заняття клопітке, що вимагає певних знань. Виноград відноситься до культур, що вимагає підвищеної уваги до себе. Він піддається ураженню цілим рядом захворювань, які можуть привести не тільки до втрати врожаю, а й зовсім до загибелі виноградника. Одна з напастей, яка долає виноградні лози – це хлороз винограду. Що собою являє захворювання, які способи боротьби і профілактики існують, розглянемо нижче.
Хлороз винограду: природа захворювання
Хлороз винограду – захворювання, спровоковане нестачею заліза. У народі зустрічається назва «бліда неміч». Через нестачу заліза рослина виявляється нездатною здійснювати фотосинтез. Це позначається на врожайності, на загальному стані рослини, а в запущених випадках призводить до загибелі. Причому захворювання може знищити не один кущ, а цілу плантацію винограду. Якщо ви виявили хлороз, то будьте готові до того, що процес позбавлення від нього займе чимало часу. Доведеться реалізувати цілий комплекс заходів, що орієнтується на зміну складу ґрунту.
Виділяють два види хлороза винограду:
- інфекційний;
- неінфекційний.
Неінфекційний хлороз винограду виникає внаслідок надмірно лужного грунту. У такому грунті залізо в тривалентній формі, а для фотосинтезу рослині потрібно двовалентне залізо.
Інфекційна форма захворювання переноситься хробаками-паразитами (нематодами). У просторіччі інфекційний хлороз іменується «жовта мозаїка».
Основні ознаки хлорозу
Характерною ознакою хлорозу неінфекційної природи є те, що на листках з’явилися плями. Колір їх може варіюватися: від жовтого, до лимонного і кремового. Прожилки на листі при цьому зберігають нормальний зелений колір. Старе листя може втратити колір повністю, а молоді стають жовтими і не розвиваються далі. При відсутності лікування листя опадає, плодоносні пагони всихають, починається горошіння ягід, а морозостійкість рослини знижується.
Хлороз вражає рослину вогнищами, проявляється навесні і в самому кінці літа. Для діагностування захворювання на хворий листок наноситься трохи розчину лимонно-кислого заліза. Через деякий час він проявиться зеленим кольором.
Чому з’являється хлороз
Концентрація розчинної вапна в грунті – це головна причина хлорозу. Вапно якраз і провокує нестачу заліза. Насправді заліза в грунті міститься в достатній кількості в будь-якому грунті. Але вапно трансформує його в нерозчинну форму, тобто недоступну для харчування рослини. Виноград, який не отримує з грунту залізо, нездатний відтворювати хлорофіл. Без хлорофілу фотосинтез неможливий.
Як лікувати хлороз
Найпоширеніший спосіб боротьби з хлорозом винограду – внесення в грунт залізного купоросу . Необхідно приготувати робочий розчин: на відро води потрібно 100 грамів купоросу, 20 грамів лимонної або аскорбінової кислоти. На один кущ знадобиться 1-4 відра розчину залізного купоросу в залежності від віку куща.
Добре зарекомендували себе препарати солей заліза «Хелат» і «Фетрілон». Ці препарати діють ефективніше звичайного залізного купоросу. «Фетрілон» в якості профілактики хлорозу можна змішувати з будь-якими фунгіцидами від шкідників для обприскування. Головне, щоб в цих препаратах не містилося міді.
Хоч внесення залізного купоросу і солей заліза найпростіший і перевірений спосіб боротьби з хлорозом, він не дуже дієвий. Відчувати себе рослина буде добре лише в перші два місяці після поливу. Потім захворювання спалахне знову, причому буде прогресувати.
Сьогодні виноградарі використовують сучасні мікродобрива, які дозволяють ефективно боротися з хлорозом. Це бор і сірчанокислий марганець. Хороший результат показав комплексон заліза. Дозування цих препаратів слід дотримуватися згідно з відповідною інструкцією. Крім внесення безпосередньо в грунт застосовуються профілактичні обприскування. Для того щоб хлороз не повернувся в одну вегетацію необхідно здійснити 4 позакореневе обробки.
При комплексному підході вегетативна маса знову набуде зелений колір, і рослина почне повноцінно розвиватися.
Заходи профілактики
Як і будь-яке захворювання, хлороз простіше попередити. На що слід звернути увагу?
Подбати треба і про хорошу водо- і повітропроникності грунту. При застої води використовуйте систему дренажу: шлаку, труб або щебеню.
Лужні грунту краще не удобрювати гноєм. Бактерії, що містяться в ньому, сприяють розчиненню вапна. Замінити гній краще торфом або компостом.
На важких грунтах в профілактичних цілях біля виноградника можна висівати люцерну і конюшину.
Не використовуйте на лужних грунтах суперфосфат і сульфат амонію. Корисні будуть підгодівлі калійними добривами.